Твори художника Василя Сочки відразу вражають своєю несподіваною присутністю, а при ближчому огляданні – вони поглинають всю увагу, пропускають у себе і залишають дивне відчуття дотикання до чогось рідкісного, до особливої гармонії перевтілень, метаморфоз. Його формоутворення ніби зростають, творяться перед очима подібно до непідробної краси проростання рослин, розвитку пагонів, листків, до напруження ліній крил у польоті, до пружної динаміки м`язів – усього того, що творить природа, того, що є єдиним законом існування світу і всесвіту. Це поєднана краса раціо, логіки і уявлень, ідей, молекулярних структур і злету мрій.
