Майстерня Володимира Климковича
Опубліковано: 15.03.2017 13:15
Ужгород – місто з тисячолітньою історією, мальовничим ландшафтом, багатим розмаїттям культурних традицій та архітектурних стилів. Тому не дивно, що ужгородські краєвиди завжди були і залишаються серед улюблених тем для закарпатських художників. Своє натхнення і творче захоплення у древньому місті над Ужем знайшов і Володимир Климкович (1935 р.н.), уродженець російського міста Кемерово, чия родина у 1948 році перебралась на Закарпаття. Колишній моряк і професійний будівельник, він почав малювати у 50-ти річному віці, не маючи художньої освіти і практики. Ставши вільним художником, він вивчав спеціальну літературу і самотужки освоював живописні техніки та прийоми. Для творчості обрав досить рідкісний на сьогодні і трудомісткий жанр документально точного міського пейзажу – ведута (veduta), який зародився ще в ХVІ ст. у Фландрії і набув значного поширення упродовж ХVІІ- ХVІІІ ст. у Нідерландах та Італії.
Починаючи з 1985 р. художник написав понад 90 картин-ведут з надзвичайно реалістичними й деталізованими видами Ужгорода, міст і замків Західної Європи, а також гірськими пейзажами і сюжетними композиціями у стилі старих голландських майстрів.
Усі роботи художника насичені ретельно промальованими деталями архітектури і пейзажними елементами. Втім, на жодній з них немає сучасних транспортних засобів і механізмів. Багата гамма теплих кольорів, легке й підсвічене сонцем небо, атмосфера патріархального умиротворення і спокою поєднуються з вдалою композиційною і перспективною побудовою. Досить часто митець використовує стафаж, гармонійно вписуючи у пейзажі окремі фігури та жанрові сценки.
Більшість творів художника мають великі розміри (до 100 х 160 см), що дає простір для монументального, максимально достовірного й деталізованого відтворення сюжетів. Над кожною картиною майстер старанно працював по декілька років. Не менш вражаючим є і той факт, що всі великоформатні ведути були створені у скромній двокімнатній квартирі художника, де майстернею слугує частина житлової кімнати.
Художник, якого називають «співцем старого міста», найкращими роботами свого життя називає «Вид на Празький град», «Кафедральний собор» та «Пейзаж з водяним млином». Він є великим поціновувачем класичної музики, яка завжди лунає супроводжуючи творчий процес. Полюбляє Баха, Белліні, Моцарта, Доніцетті, Росінні, Вівальді. Стверджує, що їхня музика наповнює картини позитивною енергетикою…
Фото: О. Юрченко