90 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АНТОНА КАШШАЯ

Опубліковано: 26.02.2011 16:48

                                          До 90-річчя з дня народження Антона Кашшая
                                                   Заслужений діяч мистецтв України
                                                          Народний художник України,
                                                             24.02.1921 – 31.12.1991 рр.



      24 ЛЮТОГО ВИПОВНИЛОСЯ 90 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АНТОНА МИХАЙЛОВИЧА КАШШАЯ, одного з визнаних класиків українського образотворчого мистецтва, видатного художника Закарпатського регіону. Блискуча, яскрава творчість мистця прославила його ім’я ще за його життя. Він зазнав щасливої мистецької долі – слава та авторитет видатного майстра пейзажу прийшли до нього вже на початку його самостійного творчого шляху, та супроводжували його все життя.
Художник народився у 1921 р. в с.Дубриничі на Перечинщині, що на Закарпатті. Батько – Михаіл Кашшай – був лісником, який все своє життя присвятив карпатським лісам. Як тільки хлопчик підріс, батько почав брати  його з собою в ліс. Крім того, батько мав також неабиякий талант художника, тому і малювати Антон Кашшай почав вже з самих ранніх дитячих років.
  В 1929 р. родина Кашшай переїжджає до Ужгороду. Хлопець поступає до гімназії, де в той час викладає визнаний художник і педагог Йосип Бокшай. Митець швидко роздивився в малюнках хлопця дар і взяв його до себе на навчання. Згодом юнак знайомиться і з іншими видатними художниками -  Адальбертом Ерделі, Федором Манайло та Омеляном Грабовським. А з часом склалося так, що в особі Бокшая, Ерделі та Манайла молодий талант знайшов не тільки вчителів, які допомогли  йому здобути основи художньої освіти, але і справжніх наставників, які вплинули на формування його світогляду як художника і людини. Антон Кашшай органічно увійшов у коло молодих художників - однодумців, які об’єдналися біля А.Ерделі, Й.Бокшая, О.Грабовського та Ф.Манайла - ще молодих, але вже відомих А.Коцки, А.Борецького, З.Шолтеса, Е.Контратовича та інших блискучих мистців.
  В 1939 р. хлопець закінчив навчання у гімназії. Він мріяв про подальше навчання, але почалася війна, тож навчання довелося припинити. Він йде працювати спочатку до лісництва, а потім у фінансово-плановий відділ, де перебуває аж до 1945 р. Всі ці роки Антон Кашшай не забуває про справу життя – він малює, при будь якій нагоді продовжує зустрічатися з вчителями та з іншими художниками. В 1945 р. він все ж таки вирішує кардинально змінити діяльність та йде з фінансового відділу за для праці художника. Він багато і невпинно працює. В 1946 р. його прийнято до Спілки художників. Паралельно він встигає працювати директором художньо-виробничого комбінату художнього фонду УРСР. А вже в 1947 р. на обласній виставці в Ужгороді виставлена його робота „Хата в Доманинцях”, яка пригортає до художника справжню увагу.  До початку 50-х років він створив такі полотна, які відразу поставили його ім’я на рівень визнаних майстрів того часу – це „Зима в Карпатах”, „Під горою”, „Рання весна”, „Останній сніг”, ”Сонячний день”, „Дерева”, „На річці Уж”, „Весна в Карпатах”, „Осінь”, „Хвойний ліс”, „Після дощу”та інші.  Приходить перший успіх – роботи експонуються на республіканських виставках, а згодом вони вже показані в Москві. Картина „Зима в Карпатах” (1952 р.) була придбана Третьяковською картинною галереєю і ввійшла до золотого фонду українського мистецького надбання. А невдовзі твори А. Кашшая вже почали поповнювати колекції музеїв.
  За довге мистецьке життя Антона Кашшая його картини подорожували по всьому світу,  і тому сьогодні представлені  в багатьох музеях та художніх галереях різних країн - в Третьяковській галереї, в Пушкінському музеї, в Київському музеї образотворчого мистецтва та фактично в усіх обласних музеях України, а також в українських музеях та галереях в Канаді, Америці, Японії, Італії, Норвегії, Румунії, Угорщини, Чехії, Словаччині та в багатьох інших країнах.  В Канаді в м.Торонто існує персональна галерея художника.
  Антон Кашшай достойно перейняв естафету наставництва від своїх старших вчителів. Він не тільки сам привніс в закарпатську художню школу неповторні полотна, духовно збагатив її та суттєво розширив межі її географії, але й виховав цілу плеяду молодих закарпатських художників – нове покоління мистців, яке на наступному етапі продовжило розвиток цієї унікальної школи. 
Людина великого темпераменту, Антон Кашшай понад 15 років (з 1961 р.) очолював Закарпатську обласну організацію Спілки художників України. Він надзвичайно багато робив для художників, підтримував їх – боровся за житло для них, «вибивав» майстерні, забезпечував художніми матеріалами, підтримував матеріально і ніколи не вимагав боргів, відправляв картини художників на різні виставки, допомагав з каталогами, відправляв родини художників на відпочинок, організовував пленери вдома і за кордоном. Сьогодні його ім’ям названо Спілку незалежних закарпатських художників.
  Антон Кашшай був людиною надзвичайною та світлою. Він запалював своєю радісною енергією та оптимізмом інших. В колі сучасників він виділявся якоюсь «європейськістю» та світським шармом, а його картини – внутрішньою свободою та яскравою силою. Він був «людиною світу», мав багато цікавих друзів – товаришував з Гаврилом Глюком, Адальбертом Борецьким, Золтаном Шолтесом, Тетяною Яблонською, родиною письменника Олійника, відомого про його теплі стосунки з Рокуелом Кентом та Туром Хеєрдалом.  В його домі завжди було багато гостей – він був хлібосольною та щирою людиною. Але перш за все його ім’я знали всі і знають на Закарпатті. Полотна художника є безцінним культурним надбанням України, а його ім’я символізує одну з найяскравіших сторінок класики українського живопису.

- 1946 р. – член Спілки художників УРСР
- 1960 р.  – удостоєний звання заслуженого діяча мистецтв
- 1964 р. – присвоєно звання  народного художника УРСР

Олена Кашшай,
мистецтвознавець.